ќбласн≥ державн≥ адм≥н≥страц≥њ ¤к субТЇкти адм≥н≥стративного права |¬ступ....................................................................|2 |
|..............................................................ЕЕЕ.. | |
|1. ѕон¤тт¤, призначенн¤ та принципи д≥¤льност≥ обласноњ державноњ |4 |
|адм≥н≥страц≥њ..... | |
|2. ¬иди повноваженнь обласноњ державноњ адм≥н≥страц≥њ. | |
|’арактеристика повноваженнь обласноњ державноњ адм≥н≥страц≥њ у сфер≥ | |
|забезпеченн¤ законност≥, прав ≥ свобод |9 |
|громад¤н.................................................................| |
|. | |
|3. ¬≥дносини обласноњ державноњ адм≥н≥страц≥њ з органами м≥сцевого |14 |
|самовр¤дуванн¤. | |
|¬исновки.................................................................|19 |
|........................................................................ | |
|ѕерел≥к використаноњ л≥тератури та нормативних |20 |
|джерел.................................................. | | ¬ступ Ќасамперед, лише зауважимо, що становленн¤ суверенноњ незалежноњ
”крањни та швидка зм≥на пол≥тичних, соц≥ально-економ≥чних умов розвитку
держави ≥ сусп≥льства - все це обумовлюЇ, не т≥льки перманентний, а й
≥нтенсивний правотворчий процес, у тому числ≥ ≥ в област≥ адм≥н≥стративного
законодавства. Ќаприклад, введенн¤ в д≥ю «акону ”крањни "ѕро м≥сцев≥
державн≥ адм≥н≥страц≥њ" є 586-14 в≥д 09 кв≥тн¤ 1999р., спричинило за
собою в≥дм≥ну чотирьох попередн≥х ”каз≥в ѕрезидента у ц≥Їњ сфер≥ (у тому
числ≥ ”каз є 760/95 в≥д 21.08.1995р.). ” свою чергу, останн≥ зм≥ни до
вищеназваного «акону були затверджен≥ –≥шенн¤м онституц≥йного —уду лише 4
грудн¤ 2001р. “епер до головного. ”чбовою метою даноњ роботи Ї розкритт¤ теми
Уобласних державних адм≥н≥страц≥й ¤к субТЇкт≥в адм≥н≥стративного праваФ.
“ому, спочатку, сл≥д визначитись з де¤кими базовими терм≥нами, предметом
та обТЇктом досл≥дженн¤. ¬арто зауважити, що адм≥н≥стративне право - це самост≥йна галузь
правовоњ системи ”крањни. √алуз≥ права в≥др≥зн¤ютьс¤ друг в≥д друга по
предмету ≥ методу правового регулюванн¤. «окрема, цив≥льному праву
властиве регулюванн¤ цив≥льних правов≥дносин (майнових ≥ зв'¤заних з ними
особистих немайнових прав), карному праву - регулюванн¤ в≥дносин, зв'¤заних
з≥ злочином ≥ покаранн¤м. онституц≥йне право, ¤к пров≥дна галузь,
Узакр≥плюЇ основн≥ принципи орган≥зац≥њ та функц≥онуванн¤ виконавчоњ влади,
м≥сце њњ суб'Їкт≥в у державному механ≥зм≥, правов≥ основи њх формуванн¤ ≥
взаЇмов≥дносин з суб'Їктами ≥нших г≥лок Їдиноњ державноњ влади; права ≥
свободи людини ≥ громад¤нина, значна частина ¤ких практично реал≥зуЇтьс¤ у
сфер≥ державного управл≥нн¤. ќтже, норми конституц≥йного права Ї основою
дл¤ виробленн¤ адм≥н≥стративно-правових норм. јдм≥н≥стративне право њх
детал≥зуЇ ≥ конкретизуЇ. ѕри цьому воно визначаЇ правовий механ≥зм
реал≥зац≥њ прав ≥ свобод громад¤н, компетенц≥ю р≥зних ланок системи
виконавчоњ влади; адм≥н≥стративно-правовий статус конкретних учасник≥в
управл≥нських в≥дносин ≥ адм≥н≥стративно-правов≥ засоби њх захисту; форми ≥
методи державно-управл≥нськоњ д≥¤льност≥, основи њњ галузевоњ ≥
м≥жгалузевоњ, рег≥ональноњ ≥ м≥сцевоњ орган≥зац≥њ тощоФ1. У—ам терм≥н "адм≥н≥стративне" у переклад≥ з латинськоњ означаЇ
"управл≥нн¤". “ому словосполученн¤ "адм≥н≥стративне право" ц≥лком
законом≥рно можна трактувати ¤к "управл≥нське право"[?]. ≤ншими словами,
адм≥н≥стративне право це Ц Урегул¤тор сусп≥льних в≥дносин, що складаютьс¤ у
сфер≥ публ≥чного (державного) управл≥нн¤Ф. ” широкому значенн≥ терм≥н Ууправл≥нн¤Ф, ¤к Уд≥¤льн≥сть по
кер≥вництву або впливуФ, включаЇ так≥ компоненти: субТЇкт, обТЇкт,
керуючий вплив, зворотн≥ звТ¤зки. —утн≥стю управл≥нн¤ Ї вплив субТЇкта на обТЇкт, зм≥на обТЇкта по
у¤вленню субТЇкта (зм≥на повед≥нки обТЇкта, ¤ка виг≥дна субТЇкту).
У—уб'Їкти управл≥нн¤ через волю впливають на повед≥нку, а через повед≥нку Ч
на сусп≥льн≥ в≥дносини та соц≥альн≥ процеси. «в≥дси випливаЇ, що управл≥нн¤
Ї способом (формою) реал≥зац≥њ (про¤ву) владиФ1. ” даному випадку УсубТЇктом адм≥н≥стративного праваФ виступаЇ Уобласна
державна адм≥н≥страц≥¤Ф. ѓњ пон¤тт¤, призначенн¤, та принципи д≥¤льност≥
будуть складати предмет досл≥дженн¤ ц≥Їњ курсовоњ роботи, а обТЇктом
досл≥дженн¤ стануть т≥ сам≥ соц≥альн≥ (сусп≥льн≥) в≥дносини ¤к≥
п≥дл¤гають регулюванню. ” самому широкому розум≥нн≥, Уобласна державна адм≥н≥страц≥¤Ф зд≥йснюЇ
виконавчу владу у в≥дпов≥дн≥й територ≥альн≥й одиниц≥ (област≥) ”крањни.
У¬иконавча владаФ, ¤ка Ї орган≥чною складовою соц≥альноњ влади, водночас
маЇ перел≥к певних специф≥чних ознак, таких ¤к: виконавчо-розпор¤дчий
характер; п≥дзаконн≥сть; масштабн≥сть ≥ ун≥версальн≥сть; ≥Їрарх≥чн≥сть;
безпосередньо орган≥зуючий характер. Ућасштаби функц≥онуванн¤ виконавчоњ влади Ї найб≥льшими у держав≥. ƒо
сфери њњ безпосереднього в≥данн¤ належать величезн≥ правов≥, ≥нформац≥йн≥,
економ≥чн≥, техн≥чн≥, ≥деолог≥чн≥, орган≥зац≥йн≥ та ≥нш≥ ресурси. ¬иконавча
влада спираЇтьс¤ на значн≥ територ≥њ та контингенти людей, збройн≥ сили,
спец≥ал≥зован≥ примусов≥ установи тощо. ≤ншими словами, у н≥й
сконцентрована фактична державна м≥цьФ1. “ак ¤к виконавчою владою охоплюЇтьс¤ найширша сфера в≥дносин у
держав≥, ми розгл¤немо лише ту частину вищеназваноњ сфери в≥дносин, у ¤кий
д≥Ї (функц≥онуЇ) Уобласна державна адм≥н≥страц≥¤Ф. 1. ѕон¤тт¤, призначенн¤ та принципи д≥¤льност≥ обласноњ державноњ адм≥н≥страц≥њ. ѕерш за все, щоб досл≥дити предмет роботи Упон¤тт¤, призначенн¤ та
принципи д≥¤льност≥ обласноњ державноњ адм≥н≥страц≥њФ, нам, потр≥бно
звернутис¤ до –озд≥лу VI, ќсновного «акону - онституц≥њ ”крањни [?], п≥д
назвою У аб≥нет ћ≥н≥стр≥в ”крањни та ≥нш≥ ограни виконавчоњ владиФ, ¤кий
м≥стить статт≥ 118 та 119, де визначаЇтьс¤ загальний статус, основн≥
функц≥њ та принципи д≥¤льност≥ орган≥в виконавчоњ влади на м≥сц¤х. ¬ ц≥лому, можна сказати, що обласна державна адм≥н≥страц≥¤ Ї
складовою частиною ≥Їрарх≥њ державного апарату, ¤кий Упредставл¤Ї собою
систему орган≥в, за допомогою ¤ких зд≥йснюЇтьс¤ державна влада, виконуютьс¤
основн≥ функц≥њ, дос¤гаютьс¤ ц≥л≥ та завданн¤, що сто¤ть перед державою на
р≥зних етапах њњ розвиткуФ[?]. «а допомогою обласних ≥ районних адм≥н≥страц≥й, д≥ючих за
територ≥альним принципом, вищ≥ за державною ≥Їрарх≥Їю органи виконавчоњ
влади ”крањни (ѕрезидент, ”р¤д ( ћ”), Ум≥н≥стерства та ≥нш≥ центральн≥
органи виконавчоњ владиФ[?]) можуть зд≥йснювати своњ функц≥њ у сфер≥
державного управл≥нн¤ на м≥сц¤х. ќбласн≥й, ињвськ≥й та —евастопольськ≥й
м≥ськ≥й державн≥й адм≥н≥страц≥њ п≥дпор¤дковуютьс¤ в≥дпов≥дно районн≥,
районн≥ у м≥стах иЇв≥ та —евастопол≥ державн≥ адм≥н≥страц≥њ. “ак за зм≥стом —татт≥ 118 онституц≥њ ”крањни випливаЇ, що
Увиконавчу владу в област¤х ≥ районах, м≥стах иЇв≥ та —евастопол≥
зд≥йснюють м≥сцев≥ державн≥ адм≥н≥страц≥њ. ќсобливост≥ зд≥йсненн¤
виконавчоњ влади у м≥стах иЇв≥ та —евастопол≥ визначаютьс¤ окремими
законами ”крањни. —клад м≥сцевих державних адм≥н≥страц≥й формують голови м≥сцевих
державних адм≥н≥страц≥й. √олови м≥сцевих державних адм≥н≥страц≥й призначаютьс¤ на посаду ≥
зв≥льн¤ютьс¤ з посади ѕрезидентом ”крањни за поданн¤м аб≥нету ћ≥н≥стр≥в
”крањни. √олови м≥сцевих державних адм≥н≥страц≥й при зд≥йсненн≥ своњх
повноважень в≥дпов≥дальн≥ перед ѕрезидентом ”крањни ≥ аб≥нетом ћ≥н≥стр≥в
”крањни, п≥дзв≥тн≥ та п≥дконтрольн≥ органам виконавчоњ влади вищого р≥вн¤. ћ≥сцев≥ державн≥ адм≥н≥страц≥њ п≥дзв≥тн≥ ≥ п≥дконтрольн≥ радам у
частин≥ повноважень, делегованих њм в≥дпов≥дними районними чи обласними
радами. ћ≥сцев≥ державн≥ адм≥н≥страц≥њ п≥дзв≥тн≥ ≥ п≥дконтрольн≥ органам
виконавчоњ влади вищого р≥вн¤. –≥шенн¤ гол≥в м≥сцевих державних адм≥н≥страц≥й, що суперечать
онституц≥њ та законам ”крањни, ≥ншим актам законодавства ”крањни, можуть
бути в≥дпов≥дно до закону скасован≥ ѕрезидентом ”крањни, або головою
м≥сцевоњ державноњ адм≥н≥страц≥њ вищого р≥вн¤. ќбласна чи районна рада може висловити недов≥ру голов≥ в≥дпов≥дноњ
м≥сцевоњ державноњ адм≥н≥страц≥њ, на п≥дстав≥ чого ѕрезидент ”крањни
приймаЇ р≥шенн¤ ≥ даЇ обірунтовану в≥дпов≥дь. якщо недов≥ру голов≥ районноњ чи обласноњ державноњ адм≥н≥страц≥њ
висловили дв≥ третини депутат≥в в≥д складу в≥дпов≥дноњ ради, ѕрезидент
”крањни приймаЇ р≥шенн¤ про в≥дставку голови м≥сцевоњ державноњ
адм≥н≥страц≥њФ. [2, –озд≥л VI] —татт¤ 119 онституц≥њ даЇ визначенн¤ основним функц≥¤м або
призначенню м≥сцевих державних адм≥н≥страц≥й, до ¤ких також вход¤ть ≥
обласн≥: Ућ≥сцев≥ державн≥ адм≥н≥страц≥њ на в≥дпов≥дн≥й територ≥њ забезпечують: 1) виконанн¤ онституц≥њ та закон≥в ”крањни, акт≥в ѕрезидента ”крањни, аб≥нету ћ≥н≥стр≥в ”крањни, ≥нших орган≥в виконавчоњ влади; 2) законн≥сть ≥ правопор¤док; додержанн¤ прав ≥ свобод громад¤н; 3) виконанн¤ державних ≥ рег≥ональних програм соц≥ально-економ≥чного та культурного розвитку, програм охорони довк≥лл¤, а в м≥сц¤х компактного проживанн¤ кор≥нних народ≥в ≥ нац≥ональних меншин Њ також програм њх нац≥онально-культурного розвитку; 4) п≥дготовку та виконанн¤ в≥дпов≥дних обласних ≥ районних бюджет≥в; 5) зв≥т про виконанн¤ в≥дпов≥дних бюджет≥в та програм; 6) взаЇмод≥ю з органами м≥сцевого самовр¤дуванн¤; 7) реал≥зац≥ю ≥нших наданих державою, а також делегованих в≥дпов≥дними радами повноваженьФ. ќкр≥м цього, д≥¤льн≥сть обласних адм≥н≥страц≥й регламентуЇтьс¤, на
основ≥ та в≥дпов≥дно до онституц≥њ, «аконом ”крањни "ѕро м≥сцев≥
державн≥ адм≥н≥страц≥њ" є 586-14 в≥д 09 кв≥тн¤ 1999р.[?], ¤кий визначаЇ
орган≥зац≥ю, повноваженн¤ та пор¤док д≥¤льност≥ м≥сцевих державних
адм≥н≥страц≥й. —татт¤ 3 цього «акону3 закр≥пл¤Ї принципи д≥¤льност≥
м≥сцевих державних адм≥н≥страц≥й. “ак Ум≥сцев≥ державн≥ адм≥н≥страц≥њ
д≥ють на засадах: в≥дпов≥дальност≥ перед людиною ≥ державою за свою д≥¤льн≥сть;
верховенства права;
законност≥;
пр≥оритетност≥ прав людини;
гласност≥;
поЇднанн¤ державних ≥ м≥сцевих ≥нтерес≥в. «азначимо, що наведен≥ принципи д≥¤льност≥ м≥сцевоњ державноњ
адм≥н≥страц≥њ Ї нев≥дТЇмною частиною ≥ базуютьс¤ на узагальненн≥, д≥ючих у
держав≥ юридичних правил або на принципах державного управл≥нн¤, ¤к на
позитивних законом≥рност¤х, п≥знаних наукою ≥ практикою та закр≥плених у
правових нормах. ¬≥дпов≥дно до класиф≥кац≥њ пана олпакова ¬. ., прийн¤то вид≥л¤ти
так≥ групи принцип≥в державного управл≥нн¤:
1) соц≥ально-пол≥тичн≥ Ч демократизм, участь населенн¤ в управл≥нськ≥й
д≥¤льност≥ держави (народн≥сть); р≥вноправн≥сть ос≥б р≥зних
нац≥ональностей; р≥вн≥сть ус≥х перед законом; законн≥сть; гласн≥сть ≥
врахуванн¤ громадськоњ думки; об'Їктивн≥сть;
2) орган≥зац≥йн≥ принципи побудови апарату державного управл≥нн¤ Ч
галузевий, функц≥ональний, територ≥альний;
3) орган≥зац≥йн≥ принципи функц≥онуванн¤ (д≥¤льност≥) апарату державного
управл≥нн¤ Ч нормативн≥сть д≥¤льност≥, Їдиноначальност≥, колег≥альн≥сть,
под≥л управл≥нськоњ прац≥; в≥дпов≥дальн≥сть за прийн¤т≥ р≥шенн¤, оперативна
самост≥йн≥сть. —оц≥ально-пол≥тичн≥ принципи Ч це найзагальн≥ш≥ принципи державно-
управл≥нськоњ сфери. ¬они поширюютьс¤ на вс≥ види виконавчо-розпор¤дчоњ
д≥¤льност≥ та вс≥ функц≥онуюч≥ в держав≥ управл≥нськ≥ структури, у тому
числ≥ ≥ на обласн≥ державн≥ адм≥н≥страц≥њ. ѕринципи ц≥Їњ групи, ¤к
правило, закр≥плюютьс¤ у нормативному пор¤дку. Ѕагато з них м≥ститьс¤ у
онституц≥њ ”крањни (вони д≥стали назву конституц≥йних) та в ≥нших
законодавчих актах. ќсобливе м≥сце серед ус≥х принцип≥в державного управл≥нн¤ належить
принципу законност≥. —татт¤ 1 онституц≥њ визначаЇ ”крањну ¤к правову
державу, ст. 8 закр≥плюЇ ¤к державний принцип верховенства права
(розум≥Їтьс¤, з одного боку, ¤к верховенство онституц≥њ стосовно вс≥х
≥нших закон≥в ≥ п≥дзаконних акт≥в, а з ≥ншого, ¤к прихильн≥сть влади ≥
громад¤н законам ≥ нормам д≥ючого внутр≥шньодержавного ≥ м≥жнародного
права), а статт≥ 6 ≥ 19 встановлюють, що органи законодавчоњ, виконавчоњ та
судовоњ г≥лок влади зд≥йснюють своњ повноваженн¤ у встановлених ц≥Їю
онституц≥Їю межах ≥ в≥дпов≥дно до закон≥в ”крањни. ÷е означаЇ, що суворе й
неухильне додержанн¤ закон≥в ≥ п≥дзаконних акт≥в Ч це Їдино припустимий
вар≥ант д≥¤льност≥ державних структур, посадових ос≥б, орган≥в м≥сцевого
самовр¤дуванн¤, об'Їднань громад¤н, ≥нших суб'Їкт≥в права. ƒодержанн¤
законност≥ необх≥дно розгл¤дати ¤к найважлив≥шу умову ≥ неодм≥нну основу
ефективного функц≥онуванн¤ управл≥нського апарату, забезпеченн¤ правового
пор¤дку в наш≥й держав≥. ќтже, додержанн¤ принципу законност≥ у державному управл≥нн≥
в≥дносно обласних державних адм≥н≥страц≥й передбачаЇ:
Х д≥¤льн≥сть (функц≥онуванн¤) виключно в межах правових припис≥в;
Х утворенн¤ управл≥нських орган≥в на п≥дстав≥ суворого додержанн¤ чинного
законодавства;
Х високу св≥дом≥сть ≥ дисципл≥нован≥сть службовц≥в обласних держаних
адм≥н≥страц≥й. «аконн≥сть ¤к найважлив≥ший принцип д≥¤льност≥ обласних державних
адм≥н≥страц≥й ф≥ксуЇтьс¤ у в≥дпов≥дних нормативних документах (перш за все
онституц≥њ та «акону Уѕро м≥сцев≥ державн≥ адм≥н≥страц≥њФ), ¤к≥ визначають
њх правовий статус та повноваженн¤ ¤к суб'Їкт≥в державного управл≥нн¤. « ≥ншого боку, обласн≥ державн≥ адм≥н≥страц≥њ, повинн≥ дотримуватись
принципа в≥дпов≥дальност≥ перед людиною ≥ державою за свою д≥¤льн≥сть.
Ќасамперед, тому що онституц≥¤ ”крањни проголошуЇ: Удержава в≥дпов≥даЇ
перед людиною за свою д≥¤льн≥стьФ(ст. 3); а також, тому що, порушенн¤
чинного законодавства т¤гне за собою юридичну в≥дпов≥дальн≥сть, а незнанн¤
закон≥в не зв≥льн¤Ї в≥д нењ (ст. 68). –еальне зд≥йсненн¤ демократичних перетворень, вдосконаленн¤
управл≥нських процес≥в в≥дпов≥дно до вимог документ≥в про адм≥н≥стративну
реформу, забезпеченн¤ в держав≥ справжньоњ законност≥ та реального
правового пор¤дку можлив≥ лише в умовах широкоњ гласност≥ та врахуванн¤
громадськоњ думки. ÷ей принцип м≥стить три взаЇмопов'¤зан≥ та
взаЇмозумовлен≥ компоненти. ѕо-перше, Ч широка гласн≥сть; по-друге, Ч
громадська думка щодо функц≥онуванн¤ суб'Їкт≥в державного управл≥нн¤; по-
третЇ, Ч широке њњ урахуванн¤ п≥д час виробленн¤ управл≥нських р≥шень. √ласн≥сть даЇ змогу громад¤нам бачити механ≥зм формуванн¤ ≥
реал≥зац≥њ державно-керуючого впливу та прот≥канн¤ вс≥х управл≥нських
процес≥в. √ромадська думка в≥дображаЇ у¤вленн¤ (оц≥нки, судженн¤) найактивн≥шоњ
частини населенн¤ щодо ефективност≥, корисност≥, правильност≥ управл≥нських
р≥шень. ¬она Ї масивом ≥нформац≥њ дл¤ суб'Їкт≥в державного управл≥нн¤. ”рахуванн¤ громадськоњ думки Ч це канал зворотного зв'¤зку в систем≥
державного управл≥нн¤, використанн¤ ≥нформац≥йного масиву дл¤ виробленн¤ ≥
прийн¤тт¤ найб≥льш обірунтованих та ефективних управл≥нських р≥шень. ƒержава забезпечуЇ додержанн¤ даного принципу двома способами.
ѕо-перше, вона вимагаЇ в≥д державних орган≥в гласност≥ й в≥дкритоњ дл¤
широкоњ громадськост≥ д≥¤льност≥. “ак, у «акон≥ ”крањни в≥д 23 вересн¤ 1997
р. "ѕро пор¤док висв≥тленн¤ д≥¤льност≥ орган≥в державноњ влади та орган≥в
м≥сцевого самовр¤дуванн¤ в ”крањн≥ засобами масовоњ ≥нформац≥њ"9 Ї норма,
¤ка зобов'¤зуЇ ц≥ органи забезпечувати журнал≥стам в≥льний доступ до
≥нформац≥њ щодо своЇњ д≥¤льн≥сть, а також надавати њњ засобам масовоњ
≥нформац≥њ у повному обс¤з≥ (статт¤ 2). ѕо-друге, держава стимулюЇ прагненн¤ населенн¤ до висловлюванн¤
суджень щодо д≥¤льност≥ орган≥в державноњ влади ≥ м≥сцевого самовр¤дуванн¤,
а також п≥дприЇмств, установ, орган≥зац≥й. “ак, закр≥плене у онституц≥њ
право громад¤н ”крањни брати участь в управл≥нн≥ державними справами (ст.
38) передбачаЇ њх ≥нформован≥сть про стан справ у ц≥й сфер≥ та спонукаЇ до
активних д≥й, спр¤мованих на його пол≥пшенн¤. ÷¤ норма конкретизована в
«акон≥ "ѕро зверненн¤ громад¤н", в ”каз≥ ѕрезидента ”крањни в≥д 19 березн¤
1997 р. "ѕро заходи щодо забезпеченн¤ конституц≥йних прав громад¤н на
зверненн¤" та в ≥нших актах. —татт¤ 3 онституц≥њ проголошуЇ, що Уѕрава ≥ свободи людини та њх
гарант≥њ визначають зм≥ст ≥ спр¤мован≥сть д≥¤льност≥ держави....
”твердженн¤ ≥ забезпеченн¤ прав ≥ свобод людини Ї головним обов'¤зком
державиФ. «м≥ст ц≥Їњ закр≥пленоњ правовоњ норми, у поЇднанн≥ з вищеописаним
принципом гласност≥, у свою чергу, спри¤Ї вт≥ленню принципа
пр≥оритетност≥ прав людини у д≥¤льност≥ обласних держадм≥н≥страц≥й. ƒотриманн¤ встановлених онституц≥Їю ”крањни вимог щодо
територ≥альноњ орган≥зац≥њ влади на м≥сц¤х передбачаЇ поЇднанн¤ державних
≥ м≥сцевих ≥нтерес≥в. ≤ншою мовою, поЇднанн¤ пр¤мого державного управл≥нн¤
на рег≥ональному р≥вн≥ з м≥сцевим самовр¤дуванн¤м виступаЇ ще одним
пров≥дним принципом д≥¤льност≥ обласних державних адм≥н≥страц≥й ≥ маЇ
конкретний вираз у делегуванн≥ повноважень. ƒелегован≥ повноваженн¤ - це
Уповноваженн¤ орган≥в виконавчоњ влади, надан≥ органам м≥сцевого
самовр¤дуванн¤ законом, а також повноваженн¤ орган≥в м≥сцевого
самовр¤дуванн¤, ¤к≥ передаютьс¤ в≥дпов≥дним м≥сцевим державним
адм≥н≥страц≥¤м за р≥шенн¤м районних, обласних рад[?]Ф. ƒодержанн¤ цих нормативно закр≥плених принцип≥в д≥¤льност≥ даЇ змогу
найб≥льш ефективно використовувати потенц≥ал м≥сцевих державних
адм≥н≥страц≥й ≥ спри¤Ї прийн¤ттю правильних управл≥нських р≥шень,
застосуванню правових управл≥нських д≥й, ефективному контролю ≥
виконавськ≥й дисципл≥н≥. –озкривши в ц≥лому тему пон¤тт¤, призначенн¤, та принципи д≥¤льност≥
обласноњ державноњ адм≥н≥страц≥њ, ми можемо перейти до розгл¤ду наступного
пункту. 2. ¬иди повноважень обласноњ державноњ адм≥н≥страц≥њ. ’арактеристика повноважень обласноњ державноњ адм≥н≥страц≥њ у сфер≥ забезпеченн¤ законност≥, прав ≥ свобод громад¤н. –озд≥л 3, «акону ”крањни Уѕро м≥сцев≥ державн≥ адм≥н≥страц≥њФ п≥д
назвою У ќћѕ≈“≈Ќ÷≤я ћ≤—÷≈¬»’ ƒ≈–∆ј¬Ќ»’ јƒћ≤Ќ≤—“–ј÷≤…Ф складаЇтьс¤ з двох
√лав, що описують основн≥ види повноважень. ѓх можна, умовно, под≥лити на: загальн≥ повноваженн¤, галузев≥ повноваженн¤, та, окремо, права м≥сцевих
держадм≥н≥страц≥й. √лава 1 окреслюЇ коло повноважень обласних та районних адм≥н≥страц≥й.
“ак зг≥дно з≥ ст. 13 Удо в≥данн¤ м≥сцевих державних адм≥н≥страц≥й у межах ≥
формах, визначених онституц≥Їю ≥ законами ”крањни, належить вир≥шенн¤
питань: 1) забезпеченн¤ законност≥, охорони прав, свобод ≥ законних
≥нтерес≥в громад¤н; 2) соц≥ально-економ≥чного розвитку в≥дпов≥дних територ≥й; 3) бюджету, ф≥нанс≥в та обл≥ку; 4) управл≥нн¤ майном, приватизац≥њ та п≥дприЇмництва; 5) промисловост≥, с≥льського господарства, буд≥вництва,
транспорту ≥ зв'¤зку; 6) науки, осв≥ти, культури, охорони здоров'¤, ф≥зкультури ≥ спорту,
с≥м'њ, ж≥нок, молод≥ та неповнол≥тн≥х; 7) використанн¤ земл≥, природних ресурс≥в, охорони довк≥лл¤; 8) зовн≥шньоеконом≥чноњ д≥¤льност≥; 9) оборонноњ роботи та моб≥л≥зац≥йноњ п≥дготовки; 10) соц≥ального захисту, зайн¤тост≥ населенн¤, прац≥ та
зароб≥тноњ плати. ћ≥сцев≥ державн≥ адм≥н≥страц≥њ вир≥шують й ≥нш≥ питанн¤,
в≥днесен≥ законами до њх повноваженьФ. –егламентуЇтьс¤ коло питань, повТ¤заних з≥ зд≥йсненн¤м м≥сцевими
державними адм≥н≥страц≥¤ми повноважень ≥нших орган≥в (ст. 14), зд≥йсненн¤м державного контролю м≥сцевими державними адм≥н≥страц≥¤ми (ст.
16), а також з об'Їктами управл≥нн¤ м≥сцевих державних
адм≥н≥страц≥й (ст. 15). ѕерел≥к основних галузевих повноважень м≥сцевих державних
адм≥н≥страц≥й наводитьс¤ у √лав≥ 2, –озд≥лу 3, «акону ”крањни Уѕро ћƒјФ4.
ƒо них належать:
- повноваженн¤ в галуз≥ соц≥ально-економ≥чного розвитку (ст. 17).
- повноваженн¤ в галуз≥ бюджету та ф≥нанс≥в (ст. 18).
- повноваженн¤ в галуз≥ управл≥нн¤ майном, приватизац≥њ та
п≥дприЇмництва (ст. 19).
- повноваженн¤ в галуз≥ м≥стобудуванн¤, житлово-комунального
господарства, побутового, торговельного обслуговуванн¤, транспорту ≥
зв'¤зку (ст. 20).
- повноваженн¤ в галуз≥ використанн¤ та охорони земель, природних
ресурс≥в ≥ охорони довк≥лл¤ (ст. 21).
- повноваженн¤ в галуз≥ науки, осв≥ти, охорони здоров'¤, культури,
ф≥зкультури ≥ спорту, материнства ≥ дитинства, с≥м'њ та молод≥ (ст.
22).
- повноваженн¤ в галуз≥ соц≥альн. забезпеченн¤ та соц≥ального захисту
населенн¤ (ст. 23).
- повноваженн¤ в галуз≥ зайн¤тост≥ населенн¤, прац≥ та зароб≥тноњ плати
(ст. 24).
- повноваженн¤ в галуз≥ м≥жнародних та зовн≥шньоеконом≥чних
в≥дносин (ст. 26).
- повноваженн¤ в галуз≥ оборонноњ роботи (ст. 27).
- зд≥йсненн¤ повноважень, делегованих њм обласними ≥ районними радами (ст.
29). ќкремим видом повноважень Ї права м≥сцевих державних адм≥н≥страц≥й,
закр≥плен≥ —таттею 28, «акону ”крањни Уѕро ћƒјФ4, ¤к≥ виступають ірунтом
(основою) дл¤ реал≥зац≥њ наданих повноважень. “ак м≥сцев≥ державн≥
адм≥н≥страц≥њ мають право: 1) проводити перев≥рки стану додержанн¤ онституц≥њ ”крањни та
закон≥в ”крањни, ≥нших акт≥в законодавства органами м≥сцевого
самовр¤дуванн¤ та њх посадовими особами, кер≥вниками п≥дприЇмств, установ, орган≥зац≥й, њх ф≥л≥ал≥в та в≥дд≥лень незалежно в≥д форм власност≥ ≥
п≥дпор¤дкуванн¤ по напр¤мах, визначених статтею 16
цього «акону; 2) залучати вчених, спец≥ал≥ст≥в, представник≥в громадськост≥ до
проведенн¤ перев≥рок, п≥дготовки ≥ розгл¤ду питань, що вход¤ть до
компетенц≥њ м≥сцевих державних адм≥н≥страц≥й; 3) одержувати в≥дпов≥дну статистичну ≥нформац≥ю та ≥нш≥ дан≥ в≥д
державних орган≥в ≥ орган≥в м≥сцевого самовр¤дуванн¤, њх посадових
ос≥б, пол≥тичних парт≥й, громадських ≥ рел≥г≥йних орган≥зац≥й,
п≥дприЇмств, установ та орган≥зац≥й, њх ф≥л≥ал≥в ≥
в≥дд≥лень незалежно в≥д форм власност≥; 4) давати зг≥дно з чинним законодавством обов'¤зков≥ дл¤
виконанн¤ розпор¤дженн¤ кер≥вникам п≥дприЇмств, установ,
орган≥зац≥й, њх ф≥л≥ал≥в та в≥дд≥лень незалежно в≥д форм власност≥ ≥
громад¤нам з контрольованих питань, порушувати питанн¤ про њх
в≥дпов≥дальн≥сть у встановленому законом пор¤дку; 5) зд≥йснювати ≥нш≥ функц≥њ ≥ повноваженн¤ зг≥дно з чинним
законодавством. ƒо повноважень в галуз≥ забезпеченн¤ законност≥, правопор¤дку, прав
≥ свобод громад¤н, зг≥дно з≥ статтею 25 належать: 1) забезпеченн¤ виконанн¤ онституц≥њ та закон≥в ”крањни, р≥шень
онституц≥йного —уду ”крањни, акт≥в ѕрезидента ”крањни, аб≥нету
ћ≥н≥стр≥в ”крањни, ≥нших орган≥в державноњ влади; 2) забезпеченн¤ зд≥йсненн¤ заход≥в щодо охорони громадськоњ
безпеки, громадського пор¤дку, боротьби з≥ злочинн≥стю; 3) забезпеченн¤ розгл¤ду звернень громад¤н та њх об'Їднань,
контролюЇ стан ц≥Їњ роботи в органах м≥сцевого самовр¤дуванн¤, на
п≥дприЇмствах, в орган≥зац≥¤х ≥ установах, розташованих на
в≥дпов≥дн≥й територ≥њ; 4) зд≥йсненн¤ заход≥в щодо орган≥зац≥њ правового ≥нформуванн¤ ≥
вихованн¤ населенн¤; 5) розгл¤д питань ≥ внесенн¤ пропозиц≥й про нагородженн¤ державними нагородами ”крањни; (ѕункт 5 статт≥ 25 ≥з зм≥нами, внесеними зг≥дно
≥з «аконом N 2419-III ( 2419-14 ) в≥д 17.05.2001) 6) забезпеченн¤ виконанн¤ акт≥в законодавства з питань
громад¤нства, пов'¤заних з перебуванн¤м ≥ноземц≥в та ос≥б без
громад¤нства, спри¤нн¤ органам внутр≥шн≥х справ у додержанн≥ правил
паспортноњ системи; 7) проведенн¤ роботи, пов'¤заноњ з розробленн¤м та зд≥йсненн¤м
заход≥в щодо розм≥щенн¤, працевлаштуванн¤, соц≥ально-побутового ≥
медичного обслуговуванн¤ б≥женц≥в, а також депортованих ос≥б, ¤к≥
добров≥льно повертаютьс¤ в рег≥они њх колишнього проживанн¤; 8) забезпеченн¤ виконанн¤ законодавства щодо нац≥ональних меншин
≥ м≥грац≥њ, про свободу думки ≥ слова, свободу св≥тогл¤ду ≥ в≥роспов≥данн¤; 9) оголошенн¤ у раз≥ стих≥йного лиха, авар≥й, катастроф,
еп≥дем≥й, еп≥зоот≥й, пожеж, ≥нших надзвичайних под≥й зони
надзвичайноњ ситуац≥њ; зд≥йсненн¤ передбачених законодавством заходи,
пов'¤заних з п≥дтриманн¤м у них громадського пор¤дку, вр¤туванн¤м житт¤
людей, захистом њх здоров'¤ ≥ прав, збереженн¤м матер≥альних ц≥нностей; 10) спри¤нн¤ д≥¤льност≥ авар≥йно-р¤тувальних служб за м≥сцем њх
дислокац≥њ, п≥д час пр¤муванн¤ до зон надзвичайних ситуац≥й та п≥д час
л≥кв≥дац≥њ надзвичайних ситуац≥й, зокрема у поданн≥ њм необх≥дних
транспортних та ≥нших матер≥альних засоб≥в ≥ послуг;
(—таттю 25 доповнено пунктом 10 зг≥дно ≥з «аконом N 2470-III ( 2470-14
) в≥д 29.05.2001) 11) участь у вир≥шенн≥ питань проведенн¤ вибор≥в ≥ референдум≥в
та адм≥н≥стративно-територ≥ального устрою у межах, визначених
законодавством; 12) розгл¤д справ про адм≥н≥стративн≥ правопорушенн¤, в≥днесен≥
до њњ в≥данн¤, утворенн¤ адм≥н≥стративних ком≥с≥й та координуванн¤ њх
д≥¤льност≥; 13) зд≥йсненн¤ управл≥нн¤ арх≥вною справою. ’арактеризуючи ц≥ повноваженн¤ у сфер≥ забезпеченн¤ законност≥, прав
≥ свобод громад¤н, насамперед, варто зауважити, що зг≥дно з конституц≥йно
закр≥пленими принципами в≥дпов≥дальност≥ держави перед людиною за свою
д≥¤льн≥сть та головним обов'¤зком держави забезпечувати права ≥ свободи
людини (ст. 3), законн≥сть у д≥¤льност≥ обласних державних адм≥н≥страц≥й
повинна ви¤вл¤тис¤ у такому вигл¤д≥:
а) вс≥ р≥шенн¤, що приймаютьс¤, повинн≥ в≥дпов≥дати чинному законодавству;
б) р≥шенн¤, що приймаютьс¤, не повинн≥ виходити за меж≥ повноважень
обласних держадм≥н≥страц≥й, тобто вони можуть прийматис¤ т≥льки з питань,
що в≥днесен≥ до њх компетенц≥њ;
в) ус≥ р≥шенн¤ повинн≥ прийматис¤ у такому пор¤дку ≥ таких формах, ¤к≥
в≥дпов≥дають нормативним приписам;
г) взаЇмов≥дносини обласних держадм≥н≥страц≥й з недержавними структурами,
громад¤нами та њх об'Їднанн¤ми, а також ≥ншими громадськими формуванн¤ми
(органами самоорган≥зац≥њ населенн¤) зд≥йснюютьс¤ у межах взаЇмних прав ≥
обов'¤зк≥в, ¤к≥ визначен≥ на законних п≥дставах. ¬елике значенн¤ дл¤ ефективного виконанн¤ вимог п≥дпункту 4 статт≥ 25
«акону4 у сфер≥ забезпеченн¤ прав ≥ свобод громад¤н маЇ правова культура
посадових ос≥б, правосв≥дом≥сть, заснован≥ на визнанн≥ абсолютноњ ц≥нност≥
основних прав людини. ¬елике значенн¤ маЇ добре зд≥йснюване переконанн¤, а
також вм≥ло орган≥зоване заохоченн¤. ” звТ¤зку з п≥дпунктом 12 статт≥ 25, треба також зауважити, що
повноваженн¤ орган≥в ≥ посадових ос≥б, що розгл¤дають справи про
адм≥н≥стративн≥ правопорушенн¤, м≥ст¤тьс¤ в пјѕ ”крањни, а ст. 222 одексу
визначаЇ, зокрема, категор≥њ справ, п≥дв≥домч≥ органам внутр≥шн≥х справ
(м≥л≥ц≥њ); а ст. 214 розмежовуЇ компетенц≥ю орган≥в, що уповноважен≥
розгл¤дати справи про адм≥н≥стративн≥ правопорушенн¤ тощо. ўодо забезпеченн¤ розгл¤ду звернень громад¤н (њх обТЇднань) та
контролю за станом ц≥Їњ роботи в органах м≥сцевого самовр¤дуванн¤, на
п≥дприЇмствах, в орган≥зац≥¤х ≥ установах, розташованих на територ≥њ
областей, ще У онцепц≥¤ адм≥н≥стративноњ реформиФ[?] передбачала право на
позасудовий захист прав ≥ свобод громад¤н, порушуваних органами
виконавчоњ влади, що повинно реал≥зовуватис¤ шл¤хом поданн¤
адм≥н≥стративноњ скарги до вищого у пор¤дку п≥длеглост≥ органу виконавчоњ
влади (посадовоњ особи). ќкремо, хоча це й виходить за рамки теми ц≥Їњ курсовоњ роботи, але
стосуЇтьс¤ захисту законност≥, а також прав ≥ свобод громад¤н, дозволю
соб≥ висловити особисту думку. ¬≥дсутн≥сть незалежних адм≥н≥стративних суд≥в, ¤к≥ б розл¤дали
виключно справи в≥дносно взаЇмод≥њ представник≥в влади (держави) та њњ
громад¤н, позбавл¤Ї нашу крањну б≥льш ефективного механ≥зму встановленн¤
≥ регламентац≥њ таких взаЇмов≥дносин у сусп≥льств≥, за ¤ких кожн≥й людин≥
було б гарантовано реальне додержанн¤ ≥ охорона приналежних њй прав ≥
свобод у сфер≥ виконавчоњ влади, а також б≥льш ефективний захист у випадках
њхнього порушенн¤. Ќаприк≥нц≥ цього розд≥лу, треба сказати, що пон¤тт¤ повноважень
щ≥льно стикуЇтьс¤ з пон¤тт¤м взаЇмод≥њ (в≥дносин) обласноњ державноњ
адм≥н≥страц≥њ з ≥ншими субТЇктами держави, серед ¤ких, наприклад, органи
м≥сцевого самовр¤дуванн¤ тощо. –озгл¤немо це питанн¤ у наступн≥й частин≥
ц≥Їњ роботи. 3. ¬≥дносини обласноњ державноњ адм≥н≥страц≥њ з органами м≥сцевого самовр¤дуванн¤. ÷≥ в≥дносини регулюютьс¤ к≥лькома нормативно-правовими актами, серед
¤ких найголовн≥ш≥: онституц≥¤2, «акони ”крањни Уѕро м≥сцев≥ державн≥
адм≥н≥страц≥њФ4 та Уѕро м≥сцеве самовр¤дуванн¤Ф[?]. Ќа в≥дм≥ну в≥д втратившого чинн≥сть Уѕоложенн¤Ф[?], де передбачались
дуже вагом≥ та широк≥ контрольн≥ повноваженн¤ (пункт 8 Уѕоложенн¤Ф) глав
обласних держадм≥н≥страц≥й по зупиненню, скасуванню (аж до зверненн¤ в
прокуратуру) р≥шень м≥сцевих –ад, виконавчих ком≥тет≥в м≥сцевого
самовр¤дуванн¤ та њх гол≥в, У¤кщо вони суперечать онституц≥њ ”крањни,
законам ”крањни, указам ≥ розпор¤дженн¤м ѕрезидента ”крањни,...Ф, д≥ючи у
сьогоденн¤ «акони регулюють ц≥ в≥дносини б≥льш зважено та детально. “ак статт¤ 20 «акону Уѕро м≥сцеве самовр¤дуванн¤Ф5 передбачаЇ
можлив≥сть зд≥йсненн¤ державного контролю за д≥¤льн≥стю орган≥в ≥
посадових ос≥б м≥сцевого самовр¤дуванн¤ лише на п≥дстав≥, в межах
повноважень та у спос≥б, що передбачен≥ онституц≥Їю та законами
”крањни, ≥ ¤кий не повинен призводити до втручанн¤ орган≥в державноњ
влади чи њх посадових ос≥б у зд≥йсненн¤ органами м≥сцевого
самовр¤дуванн¤ наданих њм власних повноважень. як вже згадувалось ран≥ше, м≥сцев≥ державн≥ адм≥н≥страц≥њ та ограни
м≥сцевого самовр¤дуванн¤ керуютьс¤ принципом делегуванн¤ повноважень у
в≥дносинах м≥ж собою. «г≥дно з≥ статтею 44 «акону Уѕро м≥сцеве
самовр¤дуванн¤Ф районн≥, обласн≥ ради делегують в≥дпов≥дним м≥сцевим
державним адм≥н≥страц≥¤м так≥ повноваженн¤:
1) п≥дготовка ≥ внесенн¤ на розгл¤д ради проект≥в програм соц≥ально-
економ≥чного та культурного розвитку в≥дпов≥дно район≥в ≥ областей,
ц≥льових програм з ≥нших питань, а в м≥сц¤х компактного проживанн¤
нац≥ональних меншин - також програм њх
нац≥онально-культурного розвитку, проект≥в р≥шень, ≥нших
матер≥ал≥в з питань, передбачених ц≥Їю статтею; забезпеченн¤
виконанн¤ р≥шень ради;
2) п≥дготовка пропозиц≥й до програм соц≥ально-економ≥чного та культурного
розвитку в≥дпов≥дно областей та загальнодержавних програм
економ≥чного, науково-техн≥чного, соц≥ального та культурного
розвитку ”крањни;
3) забезпеченн¤ збалансованого економ≥чного ≥ соц≥ального розвитку
в≥дпов≥дноњ територ≥њ, ефективного використанн¤ природних, трудових
≥ ф≥нансових ресурс≥в;
4) п≥дготовка ≥ поданн¤ до в≥дпов≥дних орган≥в виконавчоњ влади
ф≥нансових показник≥в ≥ пропозиц≥й до проекту ƒержавного бюджету
”крањни;
5) спри¤нн¤ ≥нвестиц≥йн≥й д≥¤льност≥ на територ≥њ району, област≥;
6) об'Їднанн¤ на догов≥рних засадах кошт≥в п≥дприЇмств, установ та
орган≥зац≥й, розташованих на в≥дпов≥дн≥й територ≥њ, ≥ населенн¤, а також
бюджетних кошт≥в на буд≥вництво, реконструкц≥ю, ремонт та утриманн¤ на
пайових засадах об'Їкт≥в соц≥альноњ ≥ виробничоњ ≥нфраструктури, шл¤х≥в
м≥сцевого значенн¤ та на заходи щодо охорони навколишнього природного
середовища;
7) залученн¤ в пор¤дку, встановленому законом, п≥дприЇмств, установ та
орган≥зац≥й, ¤к≥ не належать до комунальноњ власност≥, до участ≥ в
обслуговуванн≥ населенн¤ в≥дпов≥дноњ територ≥њ, координац≥¤ ц≥Їњ
роботи;
8) затвердженн¤ маршрут≥в ≥ граф≥к≥в руху м≥сцевого пасажирського
транспорту незалежно в≥д форм власност≥, узгодженн¤ цих питань стосовно
транзитного пасажирського транспорту;
9) п≥дготовка питань про визначенн¤ у встановленому законом пор¤дку
територ≥њ, виб≥р, вилученн¤ (викуп) ≥ наданн¤ земл≥ дл¤ м≥стобуд≥вних
потреб, визначених м≥стобуд≥вною документац≥Їю;
10) орган≥зац≥¤ охорони, реставрац≥њ, використанн¤ пам'¤ток ≥стор≥њ
та культури, арх≥тектури ≥ м≥стобудуванн¤, палацово-паркових,
паркових та садибних комплекс≥в, природних запов≥дник≥в м≥сцевого
значенн¤;
11) п≥дготовка висновк≥в щодо проект≥в м≥сцевих м≥стобуд≥вних програм
в≥дпов≥дних адм≥н≥стративно-територ≥альних одиниць, що затверджуютьс¤
с≥льськими, селищними, м≥ськими радами;
12) видача в≥дпов≥дно до законодавства забудовникам арх≥тектурно-
планувальних завдань та техн≥чних умов на проектуванн¤,
буд≥вництво, реконструкц≥ю будинк≥в ≥ споруд, благоустр≥й територ≥й та
наданн¤ дозволу на проведенн¤ цих роб≥т;
13) забезпеченн¤ в≥дпов≥дно до законодавства розвитку науки, ус≥х вид≥в
осв≥ти, охорони здоров'¤, культури, ф≥зичноњ культури ≥ спорту, туризму; спри¤нн¤ в≥дродженню осередк≥в традиц≥йноњ народноњ творчост≥,
нац≥онально-культурних традиц≥й населенн¤,
художн≥х промисл≥в ≥ ремесел, робот≥ творчих сп≥лок,
нац≥онально-культурних товариств, асоц≥ац≥й, ≥нших громадських та
неприбуткових орган≥зац≥й, ¤к≥ д≥ють у сфер≥ осв≥ти, охорони
здоров'¤, культури, ф≥зичноњ культури ≥ спорту, с≥м'њ та молод≥;
14) п≥дготовка ≥ поданн¤ на затвердженн¤ ради пропозиц≥й щодо орган≥зац≥њ
територ≥й ≥ об'Їкт≥в природно-запов≥дного фонду м≥сцевого значенн¤
та ≥нших територ≥й, що п≥дл¤гають особлив≥й охорон≥; внесенн¤ пропозиц≥й
до в≥дпов≥дних державних орган≥в щодо оголошенн¤ природних та ≥нших
об'Їкт≥в, що мають еколог≥чну, ≥сторичну, культурну або наукову
ц≥нн≥сть, пам'¤тками ≥стор≥њ або культури, ¤к≥ охорон¤ютьс¤ законом;
15) зд≥йсненн¤ необх≥дних заход≥в щодо л≥кв≥дац≥њ насл≥дк≥в еколог≥чних
катастроф, стих≥йного лиха, еп≥дем≥й, еп≥зоот≥й, ≥нших надзвичайних
ситуац≥й, ≥нформуванн¤ про них населенн¤, залученн¤ в установленому законом
пор¤дку до цих роб≥т п≥дприЇмств, установ та орган≥зац≥й, а також
населенн¤;
16) координац≥¤ на в≥дпов≥дн≥й територ≥њ д≥¤льност≥ м≥сцевих
землевпор¤дних орган≥в;
17) зд≥йсненн¤ контролю за використанн¤м кошт≥в, що надход¤ть у пор¤дку
в≥дшкодуванн¤ втрат с≥льськогосподарського ≥ л≥согосподарського
виробництва, пов'¤заних ≥з вилученн¤м (викупом) земельних д≥л¤нок. р≥м повноважень, зазначених у частин≥ перш≥й ц≥Їњ статт≥ (ст. 44),
обласн≥ ради делегують обласним державним адм≥н≥страц≥¤м так≥
повноваженн¤:
1) визначенн¤ в≥дпов≥дно до закону розм≥ру в≥драхувань
п≥дприЇмствами, установами та орган≥зац≥¤ми, що надход¤ть на розвиток
шл¤х≥в загального користуванн¤ в област≥;
2) погодженн¤ у випадках, передбачених законом, з в≥дпов≥дними
с≥льськими, селищними, м≥ськими радами питань щодо розпод≥лу кошт≥в за
використанн¤ природних ресурс≥в, ¤к≥ надход¤ть до фонд≥в охорони
навколишнього природного середовища;
3) п≥дготовка проект≥в р≥шень про в≥днесенн¤ л≥с≥в до категор≥њ
захисност≥, а також про под≥л л≥с≥в за розр¤дами такс у випадках ≥
пор¤дку, передбачених законом;
4) прийн¤тт¤ у встановленому законом пор¤дку р≥шень про заборону
використанн¤ окремих природних ресурс≥в загального користуванн¤;
5) визначенн¤ в≥дпов≥дно до законодавства режиму використанн¤ територ≥й
рекреац≥йних зон;
6) затвердженн¤ дл¤ п≥дприЇмств, установ та орган≥зац≥й, розташованих
на в≥дпов≥дн≥й територ≥њ, л≥м≥т≥в викид≥в ≥ скид≥в забруднюючих речовин у
довк≥лл¤ та л≥м≥т≥в розм≥щенн¤ в≥дход≥в у випадках, передбачених законом. ” свою чергу, статт¤ 29 «акону ”крањни Уѕро ћƒјФ4 нормативно закр≥пл¤Ї зд≥йсненн¤ м≥сцевими державними адм≥н≥страц≥¤ми повноважень, делегованих
њм обласними ≥ районними радами Ув≥дпов≥дно до онституц≥њ ”крањни
в обс¤гах ≥ межах, передбачених статтею 44 «акону ”крањни "ѕро
м≥сцеве самовр¤дуванн¤ в ”крањн≥" ( 280/97-¬– )Ф. р≥м того, статт¤ 34 «акону Уѕро ћƒјФ4 безпосередньо регулюЇ
в≥дносини м≥сцевих державних адм≥н≥страц≥й з обласними та районними
радами. “ак м≥сцев≥ державн≥ адм≥н≥страц≥њ зд≥йснюють повноваженн¤,
делегован≥ њм в≥дпов≥дними обласними, районними радами. ƒелегуванн¤ радами повноважень м≥сцевим державним
адм≥н≥страц≥¤м супроводжуЇтьс¤ передачею ф≥нансових,
матер≥ально-техн≥чних та ≥нших ресурс≥в, необх≥дних дл¤ њх
зд≥йсненн¤. ћ≥сцев≥ державн≥ адм≥н≥страц≥њ п≥дзв≥тн≥ та п≥дконтрольн≥
в≥дпов≥дним радам у частин≥ делегованих повноважень. √олови м≥сцевих державних адм≥н≥страц≥й мають право вносити на
розгл¤д в≥дпов≥дних рад питанн¤, пов'¤зан≥ з виконанн¤м делегованих
повноважень, та ≥нш≥ пропозиц≥њ. √олови обласних державних адм≥н≥страц≥й мають право дорадчого голосу
на зас≥данн¤х обласних рад. √олови районних державних адм≥н≥страц≥й
мають право дорадчого голосу на зас≥данн¤х районних рад. √олови м≥сцевих державних адм≥н≥страц≥й щор≥чно зв≥тують перед
в≥дпов≥дними радами з питань виконанн¤ бюджету, програм соц≥ально-
економ≥чного та культурного розвитку територ≥й ≥ делегованих
повноважень. ќбласна та районна ради можуть висловити недов≥ру голов≥
в≥дпов≥дноњ м≥сцевоњ державноњ адм≥н≥страц≥њ, на п≥дстав≥ чого, з
урахуванн¤м пропозиц≥й органу виконавчоњ влади вищого р≥вн¤,
ѕрезидент ”крањни приймаЇ р≥шенн¤ ≥ даЇ в≥дпов≥дн≥й рад≥
обірунтовану в≥дпов≥дь. якщо недов≥ру голов≥ обласноњ чи районноњ державноњ
адм≥н≥страц≥њ висловили дв≥ третини в≥д складу в≥дпов≥дноњ ради,
ѕрезидент ”крањни приймаЇ в≥дставку голови в≥дпов≥дноњ м≥сцевоњ
державноњ адм≥н≥страц≥њ. “акож, статт¤ 35 «акону Уѕро ћƒјФ4 визначаЇ в≥дносини м≥сцевих
державних адм≥н≥страц≥й з органами м≥сцевого самовр¤дуванн¤
територ≥альних громад ≥ њх посадовими особами. «а зм≥стом статт≥, Ум≥сцев≥
державн≥ адм≥н≥страц≥њ на в≥дпов≥дн≥й територ≥њ взаЇмод≥ють з
с≥льськими, селищними ≥ м≥ськими радами, њх виконавчими органами та
с≥льськими, селищними ≥ м≥ськими головами, спри¤ють у зд≥йсненн≥ ними
власних повноважень м≥сцевого самовр¤дуванн¤, зокрема у вир≥шенн≥ питань економ≥чного, соц≥ального та культурного розвитку
в≥дпов≥дних територ≥й, зм≥цненн¤ матер≥альноњ та ф≥нансовоњ
бази м≥сцевого самовр¤дуванн¤, контролюють виконанн¤ наданих њм законом повноважень орган≥в виконавчоњ влади, розгл¤дають та враховують у
своњй д≥¤льност≥ пропозиц≥њ депутат≥в, орган≥в м≥сцевого
самовр¤дуванн¤ та њх посадових ос≥б. ” раз≥ розгл¤ду м≥сцевою державною адм≥н≥страц≥Їю питань, ¤к≥
зач≥пають ≥нтереси м≥сцевого самовр¤дуванн¤, про це пов≥домл¤Їтьс¤
заздалег≥дь в≥дпов≥дним органам м≥сцевого самовр¤дуванн¤. ѕредставники цих орган≥в та посадов≥ особи територ≥альних громад
мають право брати участь у розгл¤д≥ таких питань м≥сцевою
державною адм≥н≥страц≥Їю, висловлювати зауваженн¤ ≥ пропозиц≥њ. √олови м≥сцевих державних адм≥н≥страц≥й, њх заступники,
кер≥вники управл≥нь, в≥дд≥л≥в та ≥нших структурних п≥дрозд≥л≥в м≥сцевоњ
державноњ адм≥н≥страц≥њ або њх представники мають право бути присутн≥ми
на зас≥данн¤х орган≥в м≥сцевого самовр¤дуванн¤ та бути вислуханими з
питань, що стосуютьс¤ њх компетенц≥њ. ћ≥сцев≥ державн≥ адм≥н≥страц≥њ не мають права втручатис¤ у
зд≥йсненн¤ органами м≥сцевого самовр¤дуванн¤ власних повноважень. ƒл¤ зд≥йсненн¤ сп≥льних програм м≥сцев≥ державн≥
адм≥н≥страц≥њ та органи м≥сцевого самовр¤дуванн¤ можуть укладати
договори, створювати сп≥льн≥ органи та орган≥зац≥њФ. « ≥ншого боку, в≥дпов≥дно до «акону "ѕро м≥сцеве самовр¤дуванн¤ в
”крањн≥" виконавчим ком≥тетам м≥ських рад делегован≥ де¤к≥ повноваженн¤
орган≥в виконавчоњ влади. Ќа п≥дстав≥ п. 2 ст. 11 цього «акону виконавч≥
ком≥тети п≥д час зд≥йсненн¤ делегованих њм повноважень п≥дконтрольн≥
в≥дпов≥дним органам виконавчоњ влади. ÷е означаЇ, що вони реал≥зують певний
обс¤г виконавчоњ влади, тобто належать до њњ суб'Їкт≥в. “обто, повноваженн¤ делегуютьс¤ взаЇмно, не т≥льки в≥д орган≥в
м≥сцевого самовр¤дуванн¤, а й до них, що спри¤Ї збалансованому поЇднанню
загально державних ≥ м≥сцевих ≥нтерес≥в. ¬исновки “аким чином, з приводу обласноњ державноњ адм≥н≥страц≥њ, можна
зробити наступн≥ коротк≥ висновки: - ќбласна державна адм≥н≥страц≥¤ Ї одним ≥з субТЇкт≥в адм≥н≥стративного (державно-управл≥нського) права, тому що, зд≥йснюЇ д≥¤льн≥сть по управл≥нню соц≥альними в≥дносинами, в≥днесеними до њњ компетенц≥њ законодавством ”крањни; - ѕон¤тт¤, правовий статус, повноваженн¤, призначенн¤ ≥ принципи д≥¤льност≥ обласноњ державноњ адм≥н≥страц≥њ закр≥плено в онституц≥њ2, та в≥дпов≥дних «аконах ”крањни. Ќасамперед, це «акони Уѕро м≥сцев≥ державн≥ адм≥н≥страц≥њФ4 та Уѕро м≥сцеве самовр¤дованн¤ в ”крањн≥Ф5, оск≥льки вони закр≥пл¤ють основний розпод≥л виконавчоњ влади на м≥сц¤х. - ќбласна державна адм≥н≥страц≥¤ Ї складовою ланкою ≥Їрарх≥њ державноњ влади ≥ зд≥йснюЇ виконавчу владу в≥дпов≥дно до адм≥н≥стративно-територ≥альнго под≥лу ”крањни. - ¬она покликана захищати права ≥ законн≥ ≥нтереси громад¤н та держави, забезпечувати комплексний соц≥ально-економ≥чний розвиток територ≥њ та реал≥зац≥ю державноњ пол≥тики у визначених законодавством сферах управл≥нн¤. - ќбласна державна адм≥н≥страц≥¤ д≥Ї на засадах законност≥, гласност≥, поЇднанн¤ загальнодержавних ≥ м≥сцевих ≥нтерес≥в, взаЇмод≥њ з в≥дпов≥дними представницькими органами та органами м≥сцевого самовр¤дуванн¤.
ѕерел≥к використаноњ л≥тератури та нормативних джерел.
[1] «г≥дно з статтею 31, «” є586-14 в≥д 09.04.1999р. Ууправл≥нн¤, в≥дд≥ли
та ≥нш≥ структурн≥ п≥дрозд≥ли м≥сцевих державних адм≥н≥страц≥й п≥дзв≥тн≥
та п≥дконтрольн≥ в≥дпов≥дним м≥н≥стерствам, ≥ншим центральним органам
виконавчоњ владиФ.
[2] «” Уѕро м≥сцеве самовр¤дуванн¤ в ”крањн≥Ф є 280-97-¬– вiд 21_05_1997
[3] «атверджена ”казом ѕрезидента Уѕро заходи щодо впровадженн¤ онцепц≥њ
адм≥н≥стративноњ реформи в ”крањн≥Ф є 810-98 вiд 22/07/1998р.
[4] Уѕоложенн¤ про обласну, ињвську, —евастопольську м≥ську державну
адм≥н≥страц≥ю та ѕоложенн¤ про районну, районну у м≥стах иЇв≥ та
—евастопол≥ державну адм≥н≥страц≥юФ , затверджене ”казом ѕрезидента 760-95,
21-08-1995. (”каз 760-95 втратив чинн≥сть на п≥дстав≥ ”казу ѕрезидента
N218/2002 в≥д 05.03.2002р.)
[i] олпаков ¬. ., јдм≥н≥стративне право ”крањни, ѕ≥дручник, ињв,
ёр≥нком ≤нтер,
1999р. [ii] онституц≥¤ ”крањни: ѕрийн¤та на п'¤т≥й сес≥њ ¬ерховноњ –ади ”крањни
28 червн¤ 1996 р. // ¬≥домост≥ ¬ерховноњ –ади ”крањни (дал≥ - ¬¬–). - 1996.
- є «ќ. - —т. 141. [iii] «агальна “еор≥¤ держави та права, јкадем≥чний курс, “ом 1. “еор≥¤
государства, п≥д редакц≥ею ћарченко ¬.Ќ., ћосковський державний
ун≥верситет, 1998р., —тр. 159. [iv] «акон ”крањни "ѕро м≥сцев≥ державн≥ адм≥н≥страц≥њ" є 586-14 в≥д 09
кв≥тн¤ 1999р., ¬≥домост≥ ¬ерховноњ –ади (¬¬–), 1999, є 20-21, ст.190. [v] «акон ”крањни Уѕро м≥сцеве самовр¤дуванн¤ в ”крањн≥Ф є 280-97-¬– вiд
21/05/1997р. 6 ”каз ѕрезидента Уѕро визнанн¤ такими, що втратили чинн≥сть, де¤ких
указ≥в ѕрезидента ”крањниФє 218/2002 в≥д 05.03.2002р. 7 ”каз ѕрезидента Уѕро заходи щодо впровадженн¤ онцепц≥њ адм≥н≥стративноњ
реформи в ”крањн≥Ф є 810-98 вiд 22/07/1998р. 8 ”каз ѕрезидента Уѕро ѕоложенн¤ про обласну, ињвську, —евастопольську
м≥ську державну адм≥н≥страц≥ю та ѕоложенн¤ про районну, районну у м≥стах
иЇв≥ та —евастопол≥ державну адм≥н≥страц≥юФ, є 760-95 , 21-08-1995р. 9 «акон ”крањни "ѕро пор¤док висв≥тленн¤ д≥¤льност≥ орган≥в державноњ
влади та орган≥в м≥сцевого самовр¤дуванн¤ в ”крањн≥ засобами масовоњ
≥нформац≥њ" є539/97-¬– в≥д 23 вересн¤ 1997р. 10 ѕостанова ћ” Уѕро пор¤док державноњ реЇстрац≥њ суб'Їкт≥в
п≥дприЇмницькоњ д≥¤льност≥Ф , є740-98-п в≥д 25 травн¤ 1998р.
|